Колочавець

Дитинство і юність Станіслава Аржевітіна пройшли у закарпатському селі Колочава. Змалку Аржевітін проявляв активну життєву позицію, був відмінником навчання, займався спортом та громадською роботою. Захоплювався футболом, баскетболом, тенісом, плаванням, був актором шкільного драмгуртка, навчався гри на баяні, цікавився історією, і, свого часу, зайняв 2-ге місце на районній олімпіаді з історії. Школу закінчив з відмінним атестатом, після чого вирушив підкорювати столицю, щоб через роки, досягнувши успіху, допомагати рідному Закарпаттю. На сьогодні очолює Раду «Товариства закарпатців у місті Києві», і не словом, а ділом доводить, що «бачить карпатські вершини навіть з київських пагорбів».

Головний творчий задум Станіслава Аржевітіна — створення десяти музеїв у Колочаві, та написання десяти книг з історії села. На сьогодні його коштом у Колочаві побудовані скансен «Старе село», і музейний комплекс «Стара школа» до якого входять музеї: «Церковно-приходська школа ХІХ ст.», «Чеська школа», «Радянська школа». Нещодавно, до сторіччя появи вузькоколійної залізниці на Закарпатті відкрито музей «Колочавська вузькоколійка». Сьогодні на території села діє вже шість музеїв.

За ідеєю та коштом Аржевітіна 3 жовтня 2009 року в Колочаві встановлено та урочисто відкрито пам’ятник українській вчительці, як вияв поваги до тих 5000 вчителів з Центральної України, що наприкінці 50-х приїхали на Закарпаття навчати місцевих дітлахів. Серед них були і батьки Аржевітіна.

Станіслав Аржевітін — ініціатор проведення літніх оздоровчих таборів для дітей-сіріт, свят та фестивалів, щорічного футбольного турніру пам’яті вчителя фізкультури Михайла Аржевітіна для колочавських школярів, тощо. За його сприяння місцеві школи комп’ютеризовано, у селі з’явився Центр послуг, прокладається газ, освітлюються вулиці, заасфальтовано дорогу на сільський цвинтар, побудовано мости, облаштовано джерело «Боркут», встановлено огорожу довкола церкви 17ст. у Колочава-Горб, прибрані і упорядковані єврейське, мадярське, чехословацьке кладовища та пам’ятники тощо. Крім того, Аржевітін — ініціатор зміни назв вулиць, що нагадували про диктатуру комуністичного режиму, профінансував виготовлення та встановлення пам’ятних знаків знищеним колочавським евреям та колочавцям, що загинули в таборах ГУЛАГу.

Минулого року стараннями Аржевітіна у селі з’явилася і регулярно виходить власна газета «Нова Колочава», що висвітлює найважливіші події із життя села, його історію, культуру.

Саме Аржевітін був ініціатором першого на Закарпатті збору вояків Колочави, що воювали у мадярській та радянській арміях, його коштом здійснено реконструкцію пам’ятника воїнам, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Колочава стала прикладом Примирення для всієї України.

У 2003 році отримав подяку від Посла Угорщини за вшанування мадярських вояків. У 2004 році його названо Меценатом року Закарпатського «Культурного братства».

Цікавість до історії рідного краю, та бажання донести її до широкого загалу стали причиною того, що за сприяння Аржевітіна здійснено український дубляж чеського фільму «Микола Шугай — розбійник» знятий за однойменним романом Івана Ольбрахта, що за радянських часів ні разу не був у прокаті. Зараз знімається фільм «Колочавські повстанці».

Минулого року народний депутат започаткував відзначення «Дня села». Головна ідея театралізованого дійства «День села — 2008» — ушанування всіх тих відомих історичних постатей, котрі залишили знакові сторінки в історії Колочави за останні триста років.

З метою збереження та популяризації вівчарської справи, Станіслав Аржевітін відкрив на схилі гори Стримба (висота 1719м), безпрецедентний навчально-турістичний заклад — «Школу вівчарства».

Версія для друку

Усі права захищені. Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, зображення та відео з даного сайту неможливе без гіперпосилання на www.arzhevitin.ua