|
Туризм
|
|
Туризм
Туризм – це одна з провідних і найдинамічніших галузей економіки будь-якої країни. Для Закарпаття він є економічним інструментом, здатним працювати як на наповнення державної скарбниці, так і на підвищення рівня життя громадян. Привабливим місцем відпочинку є с. Колочава, яке щороку відвідують кілька тисяч туристів. У якому ще селі є стільки цікавих музеїв! Музей Івана Ольбрахта, унікальна пам’ятка барокової народної архітектури 1795 року церква Святого Духа.
Завдяки старанням народного депутата Станіслава Аржевітіна у селі діють музеї: «Церковнопарафіяльна школа», «Чеська школа», «Радянська школа», скансен «Старе село», «Колочавська вузькоколійка».
Музеї Колочави включені до Синевирського туристичного маршруту. Сільський готель та пристосовані до «зеленого туризму» садиби колочавців радо зустрічають гостей.
З метою збереження та популяризації вівчарської справи Станіслав Аржевітін відкрив на схилі гори Стримба (висота 1719 м) безпрецедентний навчально-тури стичний заклад – «Школу вівчарства». Працює вона ціле літо. Всі бажаючі навчитися вівчарської справи піднімаються у гори з інструктором-провідником. Він показує туристам околиці та веде найлегшою дорогою на гору, адже підкорити Стримбу не так вже й просто.
На висоті 1000 метрів над рівнем моря директор унікального навчального закладу Іван Мацола щороку ставить салаш (вівчарський курінь), поруч стоять намети, повністю готові для прийому гостей. Тут учні «Школи вівчарства» зможуть відпочивати і навчатися вівчарської справи. Термін навчання – необмежений – хоч ціле літо туристи можуть провести серед мальовничих гір та овець. Вівчарі зготують страву на замовлення, пригостять свіжоприготовленим сиром та вурдою з колочавським токаном. Бажаючі пожити на високогір’ї й повчитися у «Школі вівчарства» під керівництвом досвідчених вівчарів вчаться заганяти та доїти овець, робити сир, бринзу та варити вурду, приготувати вівчарську юшку, навчитися грати на трембіті, сопілці, дримбі та зможуть покататися верхи на коні.
|
|